Прислів’я та приказки про мову!

   До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. 
У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів'я є більш розгорнутими, ніж приказки.

     Прислів'я та приказки про мову 

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. 
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. 
• Більше діла — менше слів. 
• Будь господарем своєму слову. 
• Мовивши слово, треба бути йому паном. 
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. 
• Від красних слів язик не відсохне. 
• Від солодких слів кислиці не посолодшають. 
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 
• Від теплого слова і лід розмерзається. 
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. 
• Впік мене тим словом, не треба й вогню. 
• Гостре словечко коле сердечко. 
• Де мало слів, там більше правди. 
• Діла говорять голосніше, як слова. 
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 
• Добре слово краще, ніж готові гроші. 
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 
• І від солодких слів буває гірко. 
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе. 
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами. 
• Красне слово — золотий ключ. 
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 
• Краще переконувати словами, як кулаками. 
• М'які слова і камінь крушать. 
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. 
• Не кидай слова на вітер. 
• Не так то він діє, як тим словом сіє. 
• Шабля ранить тіло, а слово — душу. 
• Слово — не полова, язик — не помело. 
• Слова пристають, як горох до стінки. 
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. 
• Слово — вітер, письмо — грунт. 
• Слово до ради, а руки — до звади. 
• Слово до слова — зложиться мова. 
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 
• Слово старше, ніж гроші. 
• Удар забувається, а слово пам'ятається. 
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. 
• Чиєсь одне слово губить діло. 
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 
• Як овечка: не мовить ні словечка. 
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. 
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 
• Перше погадай, потім повідай. 
• Що кому треба, той про те й теребить. 
• Байка байкою, а борщ стигне. 
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. 
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. 
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 
• Дурний язик попереду розуму біжить. 
• Дурний язик — голові не приятель.